Біблія говорить про невігласів не для того, щоб висміяти, але щоб показати нам, як уникнути дурості в нашому власному житті. Перший крок до мудрості – це знання, як же не бути дурнем.
Докіль, придуркуваті, дурноту любитимете? | Докіль насмішники кохатимуться в насмішках, | безумні ненавидітимуть науку?(Пр.1. 22)
Дурні не вчаться. Вони не турбуються про те, щоб що-небудь прочитати, вивчити або послухати тих, хто знає більше. Вони думають, що вже все знають. Щось нове їх збиває з пантелику, адже цього нового і невідомого так багато. Замість того, щоб витратити час для навчання, вони відкидають все це і керуються «внутрішнім чуттям».
Бо відступництво невігласів їх убиває, | і безтурботність дурнів губить їх. (Пр.1. 32)
Невігласи думають, що все владнається. Самовдоволення передбачає, що завтра буде як сьогодні, і немає необхідності готуватися до неприємностей або важких часів. Іноді дурні припускають, що Бог не допустить нічого поганого. Але ми повинні підготуватися до того, що нас чекає попереду, поки не стало надто пізно.
Уста правдиві ненависть закривають; | хто розсіває обмову, той дурний. (Пр.10. 18)
Дурні підступні. Християни повинні говорити прямо і правдиво, але невігласи обурюються людьми, які мудріші чи талановитіші, ніж вони, і роблять все можливе, щоб ті провалилися.
Дурному шлях його здається простим, | та мудрий – слухає поради. (Пр.12. 15)
Дурні нікого не слухають. Ми всі знаємо таких людей. Вони насолоджуються звуком свого голосу і не вірять, що у когось, окрім них, можуть бути цікаві думки. Але, як говорить англійське прислів’я, у нас два вуха і один рот – слухати набагато важливіше, ніж говорити.
Дурний з гріха сміється; між праведними існує ласка. (Пр.14. 9)
Дурні не розкаюються. Мудра людина завжди готова визнати свою неправоту. Невіглас зробить що завгодно, але не визнає, що згрішив або допустив помилку. Смиренно визнаючи свої недоліки, ми стаємо учнями Христа.
Ліпше наштовхнутись на ведмедицю, в якої відібрано ведмежат, | аніж на дурня, коли він шаліє. (Пр.17:12)
Дурні небезпечні. Ведмедиця, у якої забрали дитинчат, надзвичайно небезпечна. Наймудріше, що можна зробити, це втекти якнайдалі і щонайшвидше. Це прислів’я вказує на один із наслідків дурості – люди страждають через егоцентричні, злі, необізнані судження.
В хаті мудрого дорогоцінні скарби й олія, але дурний їх прогайнує. (Пр.21:20)
Дурні не вміють чекати. У 1960-х і 70-х роках пройшов знаменитий Стенфордський зефірний експеримент. Дітям запропонували невелику винагороду зараз або істотно більшу якщо вони трохи почекають. Ті, хто не міг стриматися, протягом життя показували гірші досягнення, ніж ті, які вирішили почекати. Відсутність стриманості і далекоглядності є свідченням глупства, як написано в Книзі Приповідок.
Біблія говорить про невігласів не для того, щоб висміяти, але щоб показати нам, як уникнути дурості в нашому власному житті. Перший крок до мудрості – це знання, як же не бути дурнем.
Адаптація Тетяни Трачук
